На території області почалось відродження гусені чортополохівки. Чортополохівка - шкідник, що пошкоджує рослини в усі фази розвитку.  Метелик світло-червоного або яскраво-коричневого кольору. Після тривалого періоду живлення, на квітучих бур’янах і інших нектароносах, метелики відкладають яйця, розміщуючи їх поодинці на листя рослин. Відклавши яйця метелики гинуть. Через 7 - 12 днів відбувається відродження гусениць, які харчуючись, скелетують листя, скріплюючи його павутинкою. У роки масової появи, знищивши бур’яни, гусінь відчутної шкоди може завдати рослинам сої, гороху, соняшнику, овочевим та баштанним культурам та іншим, передусім засміченим посівам. Необхідно врахувати здатність гусениць швидко пересуватися в пошуках поживи. Через 20 - 30 днів гусениця закінчує живлення, перетворюється на лялечку. Через 12 - 18 днів із лялечки вилітають метелики нового покоління. У липні – вересні розвиваються II і III покоління.
З метою попередження втрат через шкідливість личинок чортополохівки, потрібно регулярно проводити обстеження сільськогосподарських та інших угідь, особливо посівів сої та соняшнику, садів, присадибних ділянок. За виявлення личинок необхідно провести заходи захисту – крайових або суцільних обробок згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» із обов’язковим дотриманням інструкцій по техніці безпеки при роботі з пестицидами.
При застосуванні пестицидів слід особливу увагу приділити усуненню негативного впливу на галузь бджільництва. Нагадуємо юридичним та фізичним особам, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, вимоги статті 37 Закону України «Про бджільництво», в якому чітко говориться про те, що фізичні та юридичні особи, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки, яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ.

З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загоряння лісів, торфовищ та сільгоспугідь. Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь у літній пожежонебезпечний період.
З метою недопущення виникнення пожеж пропонується:
провести інструктивні наради з керівниками, головними інженерами, механіками, бригадирами тракторних бригад сільгосппідприємств щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів;
скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо;
підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників;
поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав
у лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їзні дороги до них;
забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів;
організувати патрулювання пожежонебезпечних ділянок лісових масивів, сільгоспугідь із залученням до цієї роботи громадських організацій та населення, забезпечити їх засобами наглядної протипожежної агітації та знаками попереджувального характеру;
організувати виготовлення агітаційних матеріалів щодо збереження врожаю від вогню (трафарети, листівки, панно, знаки безпеки тощо) і встановити їх у місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів;
систематично проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо дотримання правил пожежної безпеки при відвідуванні лісів, переміщенні по території сільськогосподарських угідь, у тому числі, із залученням засобів масової інформації.

Державна фінансова підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 ( зі змінами №126), по семи напрямках:

Проект USAID «Економічна підтримка Східної України» надає технічну допомогу та спів-інвестиційну підтримку мікро, малим та середнім підприємствам (ММСП), надавачам фінансових послуг, місцевим НУО, навчальним закладам, містам та об’єднаним територіальним громадам.

Державна фінансова підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 ( зі змінами №126), по семи напрямках:

З метою упередження фактів отруєння бджіл шляхом налагодження комунікативної роботи пасічника та аграрія розроблені Методичні рекомендації. До вашої уваги пропонуються покрокові дії:
ДІЯ №1
В ОБОВ'ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ ПРОВОДИТЬСЯ РЕЄСТРАЦІЯ ПАСІКИ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ АБО ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ У МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЯХ (РДА) АБО У СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАДАХ, ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ОДИН РАЗ В РІК ЗАСНУВАННЯ ПАСІКИ (ч. 3 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п. 2,3 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000). На даному етапі пасічнику рекомендовано звернутись до органів місцевого самоврядування із заявою про реєстрацію пасіки та подати її за місцем свого проживання/реєстрації, якщо вони збігаються або за місцем реєстрації юридичної особи.
ДІЯ №2
ОБСТЕЖЕННЯ ПАСІКИ ФАХІВЦЯМИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ОБЛАСТІ
(ч.1 ст. 13 Закону України «Про бджільництво», п.п. 4 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за № 184/82 від 20.09.2000). Пасічник повинен звернутися до міського/міськрайонного/ міжрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби, яким проводиться відбір паталогічного матеріалу пасіки, здійснюється його аналіз та робиться відмітка у ветеринарносанітарному паспорті пасіки
ДІЯ № 3
ОТРИМАННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО ПАСПОРТУ ПАСІКИ
(ч.1 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п.5 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за № 184/82 від 20.09.2000)
ДІЯ № 4
РОЗМІЩЕННЯ ПАСІКИ ФІЗИЧНИМИ ТА ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ, ЯКІ ІМ НАЛЕЖАТЬ, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО САНІТАРНО-ВЕТЕРИНАРНИХ ПРАВИЛ; РОЗМІЩЕННЯ ПАСІК НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ ІНШИХ ВЛАСНИКІВ АБО КОРИСТУВАЧІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ЇХ ЗГОДОЮ (ст. 15 Закону України «Про бджільництво», Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ №5
ІНФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОУПРАВЛІННЯ, ЗЕМЛЕВЛАСНИКАТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ПРО ЗАПЛАНОВАНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ (КОЧІВЛЮ) ПАСІКИ Якщо пасічник здійснює кочівлю бджіл, рекомендовано проінформувати органи місцевого самоврядування і агровиробника про заплановане місце та період кочівлі пасіки
ДІЯ №6
ПЕРЕВЕЗЕННЯ (КОЧІВЛЯ) БДЖІЛ НА МЕДОЗБІР ТА ЗАПИЛЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ ДОВІДКИ АБО ВЕТЕРИНАРНОГО СВІДОЦТВА НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ БДЖОЛОСІМЕЙ, ВИДАНІ УПРАВЛІННЯМ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ (п.3.5. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ №7
РОЗТАШУВАННЯ ПАСІКИ НА МІСЦЕВОСТІ (Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ № 8
ІНІЦІЮВАННЯ ПАСІЧНИКОМ ПЕРЕД СІЛЬСЬКОЮ, СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ АБО ОБ'ЄДНАНОЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ПРО СТВОРЕННЯ ПОСТІЙНОДІЮЧОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ БДЖІЛЬНИЦТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ
ЧЛЕНИ КОМІСІЇ:
- ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАР;
- АГРОНОМ СУБ'ЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ (за бажанням);
- ПАСІЧНИК;
- ПРЕДСТАВНИК СІЛЬСЬКОЇ/СЕЛИЩНОЇ РАДИ АБО ГРОМАДИ (ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК);
- ДЕПУТАТ РАДИ / ГРОМАДИ
(п. 4.1. Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об'єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року) З метою упередження конфліктних ситуацій між пасічником та аграрієм, налагодження роботи та інформування про агрохімічні роботи на території ради (громади), пасічнику рекомендовано звернутись на адресу органів місцевого самоврядування із заявою про створення вищевказаної комісії.
За більш детальнішою інформацією звертатися до управління агропромислового розвитку райдержадміністрації за телефоном (06277) 2-81-69.