Державна фінансова підтримка розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 ( зі змінами №126), по семи напрямках:

З метою упередження фактів отруєння бджіл шляхом налагодження комунікативної роботи пасічника та аграрія розроблені Методичні рекомендації. До вашої уваги пропонуються покрокові дії:
ДІЯ №1
В ОБОВ'ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ ПРОВОДИТЬСЯ РЕЄСТРАЦІЯ ПАСІКИ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ АБО ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ У МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЯХ (РДА) АБО У СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАДАХ, ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ОДИН РАЗ В РІК ЗАСНУВАННЯ ПАСІКИ (ч. 3 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п. 2,3 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за №184/82 від 20.09.2000). На даному етапі пасічнику рекомендовано звернутись до органів місцевого самоврядування із заявою про реєстрацію пасіки та подати її за місцем свого проживання/реєстрації, якщо вони збігаються або за місцем реєстрації юридичної особи.
ДІЯ №2
ОБСТЕЖЕННЯ ПАСІКИ ФАХІВЦЯМИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ОБЛАСТІ
(ч.1 ст. 13 Закону України «Про бджільництво», п.п. 4 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за № 184/82 від 20.09.2000). Пасічник повинен звернутися до міського/міськрайонного/ міжрайонного управління головного управління Держпродспоживслужби, яким проводиться відбір паталогічного матеріалу пасіки, здійснюється його аналіз та робиться відмітка у ветеринарносанітарному паспорті пасіки
ДІЯ № 3
ОТРИМАННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО ПАСПОРТУ ПАСІКИ
(ч.1 ст.13 Закону України «Про бджільництво», п.п.5 Порядку реєстрації пасік, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук за № 184/82 від 20.09.2000)
ДІЯ № 4
РОЗМІЩЕННЯ ПАСІКИ ФІЗИЧНИМИ ТА ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ, ЯКІ ІМ НАЛЕЖАТЬ, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО САНІТАРНО-ВЕТЕРИНАРНИХ ПРАВИЛ; РОЗМІЩЕННЯ ПАСІК НА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ ІНШИХ ВЛАСНИКІВ АБО КОРИСТУВАЧІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ЇХ ЗГОДОЮ (ст. 15 Закону України «Про бджільництво», Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ №5
ІНФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОУПРАВЛІННЯ, ЗЕМЛЕВЛАСНИКАТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ПРО ЗАПЛАНОВАНЕ МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ (КОЧІВЛЮ) ПАСІКИ Якщо пасічник здійснює кочівлю бджіл, рекомендовано проінформувати органи місцевого самоврядування і агровиробника про заплановане місце та період кочівлі пасіки
ДІЯ №6
ПЕРЕВЕЗЕННЯ (КОЧІВЛЯ) БДЖІЛ НА МЕДОЗБІР ТА ЗАПИЛЕННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НА ПІДСТАВІ ДОВІДКИ АБО ВЕТЕРИНАРНОГО СВІДОЦТВА НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ БДЖОЛОСІМЕЙ, ВИДАНІ УПРАВЛІННЯМ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ (п.3.5. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за №9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ №7
РОЗТАШУВАННЯ ПАСІКИ НА МІСЦЕВОСТІ (Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 9 від 30.01.2001 року)
ДІЯ № 8
ІНІЦІЮВАННЯ ПАСІЧНИКОМ ПЕРЕД СІЛЬСЬКОЮ, СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ АБО ОБ'ЄДНАНОЮ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ПРО СТВОРЕННЯ ПОСТІЙНОДІЮЧОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ БДЖІЛЬНИЦТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ
ЧЛЕНИ КОМІСІЇ:
- ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАР;
- АГРОНОМ СУБ'ЄКТУ ГОСПОДАРЮВАННЯ (за бажанням);
- ПАСІЧНИК;
- ПРЕДСТАВНИК СІЛЬСЬКОЇ/СЕЛИЩНОЇ РАДИ АБО ГРОМАДИ (ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК);
- ДЕПУТАТ РАДИ / ГРОМАДИ
(п. 4.1. Інструкції по профілактиці отруєння бджіл пестицидами від 14.06.1989 року, затверджена Всесоюзним виробничо-науковим об'єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства «Союзсельхозхимия» і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року) З метою упередження конфліктних ситуацій між пасічником та аграрієм, налагодження роботи та інформування про агрохімічні роботи на території ради (громади), пасічнику рекомендовано звернутись на адресу органів місцевого самоврядування із заявою про створення вищевказаної комісії.
За більш детальнішою інформацією звертатися до управління агропромислового розвитку райдержадміністрації за телефоном (06277) 2-81-69.

Відповідно до наказів Мінагрополітики України від 28.01.2019 № 24 «Про визначення напрямів державної підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства на 2019 рік» та 13.03.2019 № 135 «Про затвердження паспорта бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» на 2019 рік» фінансування за вищевказаною бюджетною програмою буде здійснюватися за напрямками:

1) придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю;

2) будівництво холодильників з регульованим газовим середовищем та об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції, придбання ліній товарної обробки плодів, механізмів для проведення технологічних операцій у хмелярстві, обладнання для сублімаційного висушування фруктів.

З більш детальною інформацією щодо державної підтримки галузі садівництва, виноградарства і хмелярства можливо ознайомитися на офіційних web-сайтах Мінагрополітики України за посиланням: http://minagro.gov.ua/uk/support_apk та департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької облдержадміністрації за посиланням: https://agro.dn.gov.ua/category/novini/ekonomika-ta-finansi/.

З метою організації виконання у 2019 році в агропромисловому комплексі області вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, безпечного застосування пестицидів та агрохімікатів рекомендуємо забезпечити проведення: організаційно-технологічних заходів щодо дотримання сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності та господарювання вимог законів України «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; обов’язкових медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, відповідно до статті 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Доводимо до відома наступну інформацію:
1. Відповідальна особа департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації з питань паспортизації – Балаклеєць Анжела Іванівна (м. Краматорськ, тел.: (050) 277-77-95);
2. Приймання документів для погодження санітарних паспортів на право застосування, зберігання, транспортування пестицидів та агрохімікатів здійснюється за адресами: 84313, м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького, 6 (3 поверх) (департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації);
3. Видача допусків (посвідчень) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами та санітарних паспортів на право застосування, зберігання, транспортування пестицидів та агрохімікатів здійснюється регіональними представниками управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області.

Данська Рада у справах Біженців (Danish Refugee Council) за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (Swiss Agency for Development and Cooperation/SDC) і Департаменту Міжнародного Розвитку Великобританії (Department for International Development /DFID) розпочинає нову програму, спрямовану на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні, стабілізацію їх життя та досягненні довгострокових рішень шляхом працевлаштування та отримання доходів.

Рентабельність вирощування цукрової кукурудзи сягає 600%, за умов правильного вирощування та зберігання ця культура забезпечує прибуток на рівні 90—100 тис. грн із кожного гектару поля.
А оскільки цукрова кукурудза є толерантною до посухи та теплолюбною, в умовах глобального потепління вона може скласти гідну конкуренцію за посівні площі більш традиційним для українських полів культурам. Звісно, головний секрет успіху — дотримання оптимальної агротехнології, яка враховуватиме особливості культури та її вимоги до умов вирощування.
Забаганки «мутанта»
Цукрову кукурудзу називають мутантом зубовидних та кременистих видів кукурудзи зернової. Ця тропічна рослина дуже полюбляє тепло і, хоч може рости на усіх типах ґрунтів, все ж має до них та до інших умов вирощування певні вимоги. А саме:
• рН ґрунту 6—7 (оптимальні значення, проте може рости й на ґрунтах із рН 5—8);
• не любить засолених та схильних до заболочування ґрунтів;
• рослина світлолюбна та теплолюбна: у низинах та на погано освітлених і прогрітих ділянках цукрова кукурудза дозріває на 1—2 тижні пізніше;
• цукрова кукурудза дуже чутлива до нестачі вологи та поливу;
• культура реагує на нестачу поживних речовин значним уповільненням росту та розвитку, а потреба в азоті зберігається під час усього періоду вегетації.
Найбільшу потребу у волозі цукрова кукурудза має у період початку формування качанів, який починається приблизно за тиждень до викидання волоті та триває упродовж місяця. Якщо у цей період відчувається нестача вологи, верхня частина качана не формує насіння або воно залишається недорозвиненим. Тому у цей період часто проводять полив культури з розрахунку 400—500 м3/га води.
Особливості технології вирощування цукрової кукурудзи
Цукрова кукурудза має достатньо відмінностей у технології вирощування від кукурудзи зернової. Основні технологічні аспекти є такими:
• Вибір попередника. Найкращими попередниками є озимі та ярі зернові, цукрові буряки, зернобобові (зокрема горох), а також ранні овочеві культури (картопля, томати, капуста, огірки, кабачки).
• Основний обробіток ґрунту. Як основний обробіток рекомендовано проводити лущення дисковим лущильником на глибину 10—12 см одразу після збирання попередника та друге лущення через 2 тижні після появи сходів бур’янів. Оранка на глибину 25—27 см з одночасним вирівнюванням поля проводиться восени, якщо поле при цьому вирівняно недостатньо — проводиться обробіток культиваторами в агрегації з важкими зубовими боронами.
• Передпосівний обробіток ґрунту — боронування, шлейфування та 1—2 культивації на глибину 10—12 см.
• Сівба. Оптимальні строки сівби залежать від кліматичної зони: для Лісостепу це початок травня, для Степу — 2—3 декада квітня. Рання сівба (у першій декаді квітня) дозволить отримати урожай приблизно на тиждень раніше, проте він буде меншим як мінімум на 10%. Норма висіву, залежно від гібриду, якості та способу обробки насіння становитиме 15—25 кг/га з шириною міжрядь 70 см. На важких ґрунтах глибина висіву не повинна бути більше 4 см, на легких – 4-7 см.
• Живлення. Під основний обробіток ґрунту рекомендується вносити 15—20 т/га гною та мінеральні добрива у розрахунку P60-80К30-40. Якщо восени мінеральні добрива не вносились, можна це зробити під передпосівну культивацію. Під час сівби у рядки вноситься фосфорне добриво у розрахунку Р20. Азотні добрива вносяться при сівбі, а також як підживлення. Цукрова кукурудза дуже чутлива до нестачі цинку, молібдену, бору та міді, тому потрібно також забезпечити її цими елементами. Наприклад, внесення солей цинку підвищує урожайність культури на 10—12%.
• Система захисту. Насіння обов’язково протруюється фунгіцидно-інсектицидним протруйником. Контроль бур’янів здійснюють внесенням досходового гербіциду та страхового у фазі 4—5 листків. Від кукурудзяного метелика посіви захищають шляхом випускання трихограми з розрахунку 70—100 тис. шт./га за 2—3 рази. Профілактика хвороб та ураження шкідниками — правильне розміщення культури у сівозміні. Збирання цукрової кукурудзи проводиться у фазі молочної стиглості, причому збирати урожай потрібно швидко та швидко транспортувати на пункти зберігання або реалізації, щоб кукурудза не втратила своїх смакових якостей.
Деякі важливі нюанси
За планування площ під цукрову кукурудзу потрібно забезпечити їй просторову ізоляцію від посівів фуражної кукурудзи (не менше 600 м), щоб не допустити перезапилення культур. Цукрова кукурудза, як тропічна рослина, потребує достатньої кількості вологи для формування якісного урожаю. Тому 2—3 рази за сезон її намагаються поливати. Якщо є можливість провести полив лише одноразово, робити це потрібно у період викидання волоті. Щоб розтягнути строки реалізації готового продукту та зменшити ризики, рекомендовано висівати гібриди різних груп стиглості. Найкращим визнано співвідношення:
• 20% ранньостиглих;
• 30% середньоранніх;
• 30% середньостиглих;
• 20% середньопізніх.
До речі, на власному досвіді аграрії пересвідчились, що гібриди цукрової кукурудзи більш продуктивні та рентабельні у вирощуванні, ніж сорти. Оптимальна густота стояння рослин на період збирання — 30—35 тис./га для середньостиглих та 40—50 тис./га для ранньостиглих гібридів.
Що ж до азотних добрив, то їх краще вносити під час сівби та у фазі 7—8 листків культури, по 200 кг/га у ф.в. Багато практиків рекомендують застосовувати нітроамофоску. Збирання урожаю можна проводити вже на 20—25 день після цвітіння, причому, краще робити це у ранковий час, оскільки зібрані за високих температур повітря качани дуже швидко починають втрачати цукристість.
Олена Басанець, SuperAgronom.com