МОН cтворило пам’ятку «Харчування в закладах освіти – права батьків»

Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках. Що саме дозволено контролювати батькам і яким за регламентом має бути харчування – викладено в пам’ятці МОН.


У зв’язку з тим, що в ряді закладів освіти персонал перешкоджає доступу батьків вихованців/учнів до місць приготування та прийому їжі, не дозволяє зважити порцію чи перевірити її температуру, Міністерство освіти у співпраці з ГО «Батьки SOS» створило та виклало на власному офіційному сайті пам’ятку про права батьків у цій сфері, повідомляє vseosvita.ua.
Необхідним доповненням до нижченаведеної пам’ятки також є чинні офіційні нормативи, пов’язані зі шкільним харчуванням:
Наказ МОН «Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»
Наказ МОЗ «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії»
Харчування у закладах освіти – права батьків
Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках. Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов'язково зняти верхній одяг).
Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:
• меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;
• примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;
• книга відгуків та побажань;
• інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;
• якщо у закладі освіти є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти;
• повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.
• У їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).
• У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно санітарних норм у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.
Питний режим
Велике значення в організації харчування дітей має питний режим. Для його забезпечення:
• мають бути обладнані питні фонтанчики, якщо для пиття використовують сиру воду, що відповідає ДСТУ 2874-82 "Вода питна";
• у разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип'ячену;
Завітавши у їдальню закладу освіти радимо батькам звернути увагу на зовнішній вигляд працівників:
• усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;
• на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов'язків.
Батьки у їдальні закладу освіти можуть:
• спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;
• перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;
• купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;
• зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.
Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування - батьки можуть створити комісію з організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.
Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно пройти медичний огляд і отримати особову медичну книжку.
Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно зафіксувати виявлені недолік. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації. яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.
Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:
• територіальні органи Держпродспоживслужби;
• органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;
• органи управління освітою.
Організацію харчування у ДНЗ здійснюють відповідно до спільного Наказу МОЗ та МОН від 17.04.2006 №298/227Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Відповідальним за виконання та дотримання норм харчування у садочках є:
• керівник закладу та засновник закладу.
У дитячому садочку обов’язок та контроль дотримання затверджених норм харчування покладено на медичну сестру.
Режим харчування затверджується керівником закладу та залежить від режиму роботи. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, 4-5 разів на добу з інтервалами у 3-4 години.
Завезення продуктів харчування і продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, при цьому частота завезення повинна становити 2-3 рази на тиждень (м'ясні страви готуються - 4 рази, сирні та рибні - 2-3 рази на тиждень);

Консерви м'ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися як виняток у разі відсутності м'яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту.
Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м'ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб; круп, бобових - 30 діб.

Меню – розклад у ДНЗ: складається щоденно та окремо для двох вікових груп - дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до затверджених норм харчування

Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра), у разі його відсутності - іншою особою.

Нагадаємо, що революція у шкільних їдальнях розпочалась із збірника рецептур Євгена Клопотенка. Його проєкт Cult Food нині об’єднує понад 2 000 шкіл України.

Джерело: Добропільське районне управління Держпродспоживслужби.