У розпал весни попит на «теплі кредити» набирає обертів. За минулий тиждень українські сім’ї залучили більше 80 млн грн. «теплих кредитів» через державні банки: Ощадбанк, Укргазбанк, ПриватБанк.
Зокрема, за тиждень видано:
- 56 млн грн. – на утеплення приватних будинків;
- 23 млн грн. – для ОСББ;
- 2,5 млн грн. – на твердопаливні котли.

Лише із початку кредитування у ц.р. понад 260 ОСББ вже встигли стати учасниками програми та залучити понад 80 млн грн. на енергозберігаючі заходи. Всього у ц.р. обсяг виданих кредитів сягнув вже 430 млн гривень. Це майже половина суми від загального прогнозованого обсягу - 1,1 млрд грн «теплих кредитів» (із врахуванням державного співфінансування у розмірі 400 млн гривень). «Тож поки є ресурси та широкий вибір умов кредитування у 4 державних банків, варто взяти участь у програмі і завчасно, до наступного опалювального сезону, подбати про тепло в домівці та сімейний бюджет!», - пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Держава, у свою чергу, надає відшкодування за «теплим кредитом»:

- 20% - на твердопаливні котли (35% - для субсидіантів);

- 35% - на утеплення приватних будинків;

- 40% - 70% - для ОСББ.

Додаткові компенсації можна отримати від місцевої влади: http://saee.gov.ua/uk/programs/map. Консультації щодо участі у програмі отримуйте у спеціалізованому Call-центрі при Держенергоефективності за тел: (044) 296-71-60, (044) 292-32-57 та e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

«Перше, що потрібно проводити, - це енергоаудит. Зокрема, за підтримки Уряду Німеччини Проект GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» проводить пілотні енергоаудити на понад 60 підприємствах», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, відкриваючи IV Всеукраїнський форум екологів.

Так, за результатами першого енергоаудиту на Івано-Франківському локомотиворемонтному заводі визначено, що підприємство може заощаджувати понад 3,5 млн грн у рік завдяки енергоефективним заходам. Крім цього, модернізувати виробничі потужності допомагають ЕСКО-компанії. Наприклад, одна з таких компаній встановила 550 LED-ламп в цеху Азовсталі. Завдяки цьому очікувана економія витрат на електроенергії - 12 млн грн у рік.

Окрім діючих рішень, на бізнес чекають нові інструменти. Так, Держенергоефективності разом із партнерами розробило механізм стимулювання промислових підприємств до енергоефективності. За цією програмою підприємство, що провело енергоаудит або впровадило енергоменеджмент, зможе взяти кредит на енергоефективні і «зелені» проекти. Отримавши економію енерговитрат, компанія одержить компенсацію від держави.

Передбачається, що компенсацією буде повернення частини коштів з оплаченого податку на СО2, як у провідних європейських країнах (Данія, Фінляндія, Швеція). «Тому рекомендую усім зацікавленим підприємствам проводити енергоаудит та енергоефективні заходи, а також об’єднуватися у цій сфері», - закликав С.Савчук.

На сьогодні за підтримки Уряду Німеччини вперше в Україні вже впроваджено 2 Мережі енергоефективних підприємств:
- перша мережа у Львові об’єднує 11 підприємств різних галузей;
- друга мережа у Києві - 12 хлібопекарських підприємств.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

На 8-ій Міжнародній конференції та виставці сонячної енергетики в Центральній та Східній Європі «CISOLAR 2019» Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив досягнення та перспективи розвитку «зеленої» енергетики, зокрема сонячної енергетики. Як пояснив С. Савчук, завдяки ефективному законодавству за останні 5 років у відновлювану електроенергетику інвестовано близько 2 млрд євро.

«Так, на сьогодні в Україні вже працює понад 3000 МВт потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел. З них понад 2200 МВт (71%) – це сонячні електростанції, - повідомив С. Савчук. - Тільки за I квартал 2019 р. введено в експлуатацію понад 860 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, більшість з яких – це майже 700 МВт СЕС».

Зважаючи на активність розвитку сонячної енергетики, у ц.р. вітчизняна компанія «KNESS» відкрила перший найбільший в Україні завод із виробництва сонячних панелей. Потужність першої черги підприємства – 200 МВт у рік. Окрім сприятливих законодавчих умов, на ринку також активно працюють банки та міжнародні фінансові організації.

До прикладу, із початку роботи спільної з IFC програми еко-банкінгу Укргазбанк надав понад 520 млн євро кредитів для 146 проектів загальною потужністю майже 1000 МВт. Переважна частина проектів – це сонячні та вітрові станції. Все це доводить високу зацікавленість інвесторів в українському ринку та готовність впроваджувати нові проекти.

Прогнозуючи розвиток цієї сфери, вже сьогодні важливо якнайшвидше прийняти законопроект від 05.12.2018 № 8449-д щодо переходу на прозору конкурентну систему аукціонів. Прийняття законопроекту дозволить:
- встановити справедливу ринкову ціну на «зелену» електроенергію;
- створити прозору конкуренцію на ринку;
- врегулювати планування бюджету;
- надати гарантії інвесторам та фінансовим установам щодо реалізації проектів.

Також законопроектом вже передбачено необхідність розробки стимулів для розвитку електроакумуляції в Україні.

Встановлення електроакумулюючих систем дозволить:
 балансувати енергосистему, у т.ч. покривати пікові навантаження;
 уникнути запуску додаткових блоків теплових електростанцій, що працюють на вугіллі.

«Тож нова система аукціонів разом із механізмом стимулювання інвестування в електроакумулюючі системи дозволять забезпечити прозорий конкурентний розвиток відновлюваної енергетики», - повідомив Голова Агентства С. Савчук.

За останній тиждень ще понад 10 тис. родин стали учасниками програми «теплих кредитів» та інвестували в енергоефективність свого житла близько 100 млн гривень.

Зокрема, за тиждень видано:

- близько 70 млн грн – на утеплення приватних будинків;

- 30 млн грн – для ОСББ;

- 2,6 млн грн – на твердопаливні котли.

У результаті у 2019 р. близько 23 тисяч сімей поспішили взяти участь у програмі та залучили майже 350 млн грн «теплих кредитів». «Звертаю увагу, що із урахуванням бюджетного фінансування на поточний рік (400 млн грн), загальний обсяг кредитування за програмою прогнозується на рівні  1,1 млрд грн. Це означає, що на сьогодні уповноваженими банками видано вже близько 30% кредитів від прогнозованого обсягу», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Наразі усі банки продовжують повномасштабне кредитування. «Враховуючи таку стрімку динаміку, закликаю усіх громадян долучатися до програми якнайшвидше та робити власне житло енергоефективним вже зараз!», - повідомив С.Савчук.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

Прогресивні європейські механізми для розвитку енергоефективної України та оптимізації енерговитрат громад – ключова тема, яка об’єднала понад 600 представників Уряду, Парламенту, ЄС, міжнародних організацій, бізнесу, місцевої влади, ОТГ та громадськості на V Форумі енергоефективного партнерства, організованому Держенергоефективності з партнерами у КВЦ «Парковий» у Києві.
У відкритті Форуму взяли участь:
 Геннадій ЗУБКО - Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України;
 Сергій САВЧУК – Голова Держенергоефективності;
 Йоханес БАУР - Перший радник, керівник відділу Програм зовнішньої допомоги «Енергетика. Навколишнє середовище. Транспорт» Представництва ЄС в Україні;
 Олексій РЯБЧИН - Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки
 Ірина ОВЧАРЕНКО - Голова Держводагентства;
 Іма ХРЕНОВА-ШИМКІНА - заступник керівника проекту GIZ «Реформа в сфері енергоефективності в Україні»;
 Паата ДЖАНЕЛІДЗЕ - міжнародний консультант та радник з питань екології та сталого розвитку ПРООН в Україні.
Виступаючи, Голова Держенергоефективності Сергій Савчук звернув увагу мерів міст, голів обласних і районних держадміністрацій та ОТГ на вже успішно діючі в Україні фінансові інструменти у цій сфері: від «теплих кредитів» до енергосервісу та інших механізмів.
Важливо, що представники ЄС також відзначають успіхи України у розвитку енергоефективності та готові й надалі підтримувати ініціативи у цій сфері.
«Сьогодні громади мають чимало можливостей: за останні 5 років впровадження децентралізації місцеві бюджети зросли у 3 рази із 70 млрд грн до 234 млрд гривень. Громади вже інвестують ці кошти у проекти з енергоефективності та «чистої енергетики». І цю практику потрібно поширювати», - наголосив С.Савчук.
- «Теплі кредити»
Завдяки «теплим кредитам» більше півмільйона українських сімей вже заощаджують до 70% на комунальних послугах.
При цьому, підтримка місцевої влади стимулює населення та ОСББ впроваджувати більш комплексні енергоефективні заходи. У 2019 р. виділено додатково понад 130 млн грн з місцевих бюджетів на реалізацію більше 115 програм здешевлення «теплих» кредитів.
- Енергосервіс
«Впровадивши ЕСКО-механізм, ми відкрили ринок утеплення понад 100 тис. бюджетних установ в Україні обсягом понад 8 млрд доларів. На сьогодні вже реалізується понад 300 ЕСКО-контрактів вартістю майже 330 млн гривень», - пояснив Сергій Савчук.
Завдяки енергосервісу перші 3 ОТГ у Полтавській, Донецькій та Київській областях вже в цьому опалювальному сезоні зекономили 15-30% енергоресурсів без додаткових витрат бюджету.

Енергосервіс також вигідний для модернізації об’єктів міністерств і відомств. Вже оголошено понад 60 ЕСКО-тендери та укладено перші 8 ЕСКО-договорів:
• 4 – у Держводагентстві;
• 3 - в Держстаті;
• 1 – у Міносвіти.
Продовжується робота з МВС, Міноборони, ДСНС та Держводагентством.
- Енергоменеджмент
Понад 200 місцевих органів влади впровадили енергоменеджмент/енергомоніторинг та отримують до 15% економії енергоспоживання.
- Сертифікація енергоефективності будівель
Крім цього, як пояснив С.Савчук, у співпраці із 42 закладами вищої освіти Держенергоефективності активно працює над формуванням ринку послуг із сертифікації енергоефективності будівель.
Вже видано більше 700 атестатів для енергоаудиторів. Найбільш активно до цього процесу долучилися місто Київ, Харківська, Дніпропетровська, Одеська та Запорізька області.
Перші 60 будівель вже отримали сертифікати.
Окрім цього, на Форумі піднято таке актуальне для кожної громади питання, як можливості енергетичної утилізації сміття. У цій сфері Держенергоефетивності готує законодавчі зміни.
Тож Сергій Савчук закликав представників місцевої влади, а також ОТГ брати активну участь у запровадженні національних ініціатив з енергоефективності та підвищення якості життя громад.

Держводагентство, яке першим із центральних органів влади розпочало енергосервіс на 4-х насосних станціях, посилює роботу у цій сфері та продовжує працювати з ЕСКО-інвесторами. Про це повідомила Ірина Овчаренко, Голова Держводагентства, під час виступу на відкритті 5-го Форуму енергоефективного партнерства, що відбувся за ініціативи Держенергоефективності 12 квітня ц.р. у КВЦ «Парковий» у Києві.

Так, вже оголошено 32 закупівлі енергосервісу для модернізації насосного господарства, а саме:

 16 об’єктів в Херсонській області;

 7 в Запорізькій;

 3 в Київській;

 3 в Миколаївській;

 2 в Кіровоградській;

 1 в Полтавській.

Тендери проходять у системі ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/search/?procedure_t=esco&status=active.tendering&query=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97). Термін подання тендерних пропозицій - із 28 квітня по 6 червня цього року. Як пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, Держводагентство у співпраці з Держенергоефективності визначило 91 потенційний об’єкт енергосервісу. Зокрема, у 2018 р. для модернізації 4 насосних станцій вже укладено 4 ЕСКО-договори на загальну суму контрактів близько 33 млн гривень. Очікувана економія електроенергії сягне близько 20 %. Таким чином, Держводагентство демонструють усім приклад невпинної та успішної роботи над підвищенням енергоефективності своїх об’єктів. «Тому закликаю міністерства та відомства обмінюватися досвідом та впроваджувати енергосервіс, а Держенергоефективності надасть усі необхідні консультації та допомогу», - повідомив С.Савчук.

На V Форумі енергоефективного партнерства Голова Держенергоефективності Сергій Савчук підписав Меморандуми про співпрацю із понад 30 ОТГ для спільного впровадження:
- програм співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ;
- енергосервісу для утеплення дитсадків, лікарень та інших бюджетних установ;
- енергоменеджменту у бюджетній сфері.

Волю до реформ та активне бажання ставати менш енергозалежними проявили ОТГ в 16 областях: Тернопільська, Житомирська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська, Херсонська, Черкаська, Івано-Франківська, Полтавська, Рівненська, Миколаївська, Сумська, Чернівецька, Луганська. «Як відомо, завдяки проведеній Урядом реформі децентралізації місцеві громади мають достатні фінансові ресурси, які варто раціонально інвестувати у корисні проекти, у т.ч. у сфері енергоефективності», - пояснив Сергій Савчук.

Так, наприклад, після запуску місцевої програми «теплих кредитів» у Лозівській ОТГ (Харківська область) попит ОСББ на енергоефективні заходи зріс у 3 рази, а обсяг залучених коштів у цьому напрямі – у 7 разів: із 230 тис. грн у 2017 р. до 1,5 млн грн у 2018 році. ОТГ також приєднуються до процесу впровадження енергосервісу. Перші 6 ЕСКО-договорів укладено у 3 ОТГ Полтавської, Донецької та Київської областей. У результаті ці громади вже в цьому опалювальному сезоні зекономили від 15% до 30% енергоресурсів.

Крім цього, важливо запроваджувати енергоменеджмент. Так, системи розумного управління енергоресурсами вже діють в 16 ОТГ, а ще в 38 ОТГ - розробляється. До прикладу, за перший рік впровадження енергомоніторингу Баранівська ОТГ заощадила 350 тис гривень. «З огляду на переваги запропонованих механізмів у сфері енергоефективності, закликаю усі ОТГ запроваджувати ці інструменти у співпраці з Держенергоефективності», - повідомив С.Савчук.