Попит ОСББ на державну програму з енергоефективності триває. За останні 2 тижні ще 180 ОСББ залучили майже 60 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи у багатоповерхівках. ОСББ мають ще чимало можливостей скористатися програмою у ц. р. та підготуватися до опалювального сезону. Крім цього, у проекті Держбюджету-2020 вже передбачено 400 млн грн на фінансування програми «теплих кредитів» у наступному році. Відповідний законопроект від 15.09.2019 № 2000 зареєстровано у Парламенті (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66853). За попередніми розрахунками, у 2020 р. програмою зможуть скористатися до 200 тис. родин та залучити до 1,2 млрд грн «теплих кредитів» на комплексне утеплення будівель. «Дякую усім, хто підтримує прозорий, дієвий та економічно вигідний механізм співфінансування «теплих кредитів», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Саме завдяки цій програмі «теплих кредитів»:

- родини заощаджують до 70% витрат на комунальні послуги;

- утеплені квартири зростають у ціні в середньому на 30%;

- активізується бізнес, у т.ч. в суміжних галузях економіки;

- розвивається економіка: 1 грн державного співфінансування залучає до 3 грн інвестицій;

- державний та місцеві бюджети отримують повернення вкладених у програму коштів у вигляді податків;

- у суспільстві формується нова культура ефективного енергоспоживання.

Під час інтерв’ю телеканалу «ICTV» Голова Держенергоефективності Сергій Савчук представив переваги комплексної термомодернізації будинків у рамках програми «теплих кредитів». «Так, в залежності від складності утеплення економія енергоспоживання для мешканців багатоповерхівок сягає від 30% до 70%», - наголосив С.Савчук. Як тільки ОСББ переконалися у дієвості та швидкості механізму відшкодування, ще й з кількох джерел (державного та місцевих бюджетів), то почали залучати «теплі кредити» на 2-3 і більше млн грн і проводити повне утеплення багатоповерхівок. Саме за ініціативи Держенергоефективності налагоджено співпрацю із органами місцевого самоврядування та запроваджено понад 170 місцевих програм співфінансування «теплих кредитів». Загалом із 2015 р. і по сьогодні понад 4500 ОСББ залучили більше 1,2 млрд грн «теплих кредитів». Детальніше дивіться у сюжеті програми «Факти тижня» на телеканалі «ICTV»: http://saee.gov.ua/uk/news/3132.

Майже 90 млн грн відшкодовано населенню та ОСББ у рамках програми «теплих кредитів» у вересні цього року, зокрема:

- понад 50 млн грн – на утеплення індивідуального житла;

- більше 37 млн грн – для ОСББ;

- майже 2 млн грн – на твердопаливні котли.

Всього у ц.р. учасники програми отримали вже близько 290 млн грн компенсацій із держбюджету. За весь час дії програми із жовтня 2014 р. і по сьогодні Уряд надав понад 2,6 млрд грн співфінансування за «теплими кредитами». Нагадуємо, що у ц.р. ОСББ ще мають можливості скористатися програмою через Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк та провести комплексну термомодернізацію. «Тож, давайте разом долучатися до утеплення наших осель для зменшення рахунків за комунальні послуги», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Ще 100 ОСББ залучили більше 30 млн грн «теплих кредитів» за тиждень на енергоефективні заходи у багатоповерхівках. Це майже у 1,5 рази більше, ніж за позаминулий тиждень, коли ОСББ оформили 19 млн грн кредитів.Як бачимо, ОСББ швидко підхопили другу в ц.р. хвилю державної підтримки. Як пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук. така активність вчергове доводить затребуваність програми «теплих кредитів», що дозволяє:

Держенергоефективності у співпраці із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) та експертами Фінсько-українського трастового фонду ініціює розробку концептунового фінансового інструменту в Україні – Фонду зелених інвестицій («GIFUA»).

Робота над Фондом стане ще одним пріоритетним напрямом вже успішного партнерства МЗС Фінляндії, НЕФКОта Держенергоефективності. Тісну співпрацю України та Фінляндії було закріплено укладанням відповідного Меморандуму у 2017 році (http://saee.gov.ua/uk/news/1665).

Саме завдяки активному співробітництву засновано та вже працюєФінсько-український трастовий фонд, що фінансує підготовкутехніко-економічного обгрунтування (ТЕО) для «зелених» проектів.

Зокрема, Фінсько-український трастовий фонд підтримав найбільшу заявку щодо розробки дослідження для створення Фонду зелених інвестиційв Україні «GIFUA».

Фонд«GIF UA»дозволить:

- забезпечитиспівфінансування нових проектів «зеленої» енергетики;

- усунути основні бар’єри в реалізації даних проектів (відсутність застави, попит на власний капітал тощо).

Також передбачається, що до діяльності фонду зможуть долучатисявітчизняні та міжнародні фінансові установи.

За результатами розробки вищезазначеного дослідження буде представлено концепціюФонду «GIF UA», яка включатиме:

- інвестиційну стратегію фонду;

- організаційну структуру роботи та концепцію управління;

- джерела для залучення фінансових ресурсів;

- дорожню карту щодо заснування фонду в Україні.

«Наша мета – заснувати в Україні надійний фінансовий інструментспівфінансування проектів за зразком «GreenInvestmentGroup» у Великобританії (http://greeninvestmentgroup.com), «DEG» (https://www.deginvest.de) у Німеччині», - повідомив Сергій Савчук.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час зустрічі із Міністром енергетики Литви ЖигімантасомВайчюнасомта Послом Литви в УкраїніМарюсомЯнуконісомрозглянули напрацювання та подальші актуальні напрями партнерства двох країн у відновлюваній енергетиці у рамках укладеного Меморандуму про співпрацю у 2017 році.

Зокрема, Литва – стратегічно важливий для України партнер у розвитку «чистої» енергетики. Так, за даними «Eurostat», Литва досягла своєї національної мети – 23 % «зеленої» енергії до 2020 р. і вже у 2017 р. ця частка становила більше 25 %.

«При цьому, серед першочергових напрямів співпраці України та Литви – розвиток біоенергетики для заміщення споживання газу», - повідомив С.Савчук.

Як відомо, у Литвіпісля запуску біржі «Baltpool»(https://www.baltpool.eu)частка біомаси, придбаної через неї, зросла із 1% у 2013 р. до 95% у 2017 році.

У результаті вже у 2018 р. близько 70% енергії у централізованому теплопостачанні Литви вироблено саме із біомаси.

«Сміття – це той ресурс, який можна перетворити з екологічної проблеми на джерело енергії та точку росту вітчизняної економіки», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук в інтерв’ю 7 каналу в рамках прес-конференції у Будинку Уряду.

Тому Держенергоефективності вже розроблено не лише концепцію, а й цілу низку законопроектів для стимулювання енергетичної утилізації твердих побутових відходів. Основна ідея – створити такі законодавчі умови, відповідно до яких бізнесу буде вигідно встановлювати «waste-to-energy plants» та вивозити відходи саме на заводи, а не на звалища чи в ліс. Така практика поширена в європейських країнах. Наприклад, Швеція переробляє майже 100% твердих побутових відходів і навіть імпортує їх з інших країн.

Тож, відповідно до розробленої концепції та законопроектів передбачається:
 надати гарантії інвесторам щодо постачання певних обсягів сміття на переробку;
 запровадити довгострокові договори на поводження із побутовими відходами;
 створити стимули для будівництва «waste-to-energy plants»;
 встановити чіткі правила тарифоутворення для послуг із енергетичної утилізації відходів (gate fee);
 закріпити законодавчо екологічні вимоги для підприємств сміттєпереробної галузі;
 налагодити систему адміністрування поводження з відходами на муніципальному рівні;
 посилити відповідальність за захоронення відходів на несанкціонованих звалищах;
 створити прозорий ринок у цій сфері.
Сміттєпереробні заводи зможуть отримувати доходи за:
 виробництво теплової та електричної енергії;
 перероблення відходів;
 реалізацію вторинної сировини та / або альтернативного палива.
За оцінками експертів, завдяки виробництву енергії із відходів можливо заміщувати в еквіваленті до 1 млрд м³ газу щорічно.
Деталі дізнавайтеся у сюжеті 7 каналу: